МИТРОПОЛИТ ТУЛЬЧИНСЬКИЙ І БРАЦЛАВСЬКИЙ ІОНАФАН ЗВЕРШИВ У КАФЕДРАЛЬНОМУ СОБОРІ ТАЇНСТВО РУКОПОЛОЖЕННЯ У ДИЯКОНИ ТА ВИГОЛОСИВ ПРОПОВІДЬ ПРО СПАСИТЕЛЬНУ СИЛУ МОЛИТВИ ІСУСОВОЇ

МИТРОПОЛИТ ТУЛЬЧИНСЬКИЙ І БРАЦЛАВСЬКИЙ ІОНАФАН ЗВЕРШИВ У КАФЕДРАЛЬНОМУ СОБОРІ ТАЇНСТВО РУКОПОЛОЖЕННЯ У ДИЯКОНИ ТА ВИГОЛОСИВ ПРОПОВІДЬ ПРО СПАСИТЕЛЬНУ СИЛУ МОЛИТВИ ІСУСОВОЇ

В четверту неділю Великого посту, в день пам’яті преподобного Іоанна Ліствичника, у співслужінні вікарного єпископа Ладижинського Сергія, митрополит Іонафан звершив у Тульчинському Кафедральному Соборі Різдва Христового дияконську хіротонію над іподияконом Романом і виголосив проповідь на уставне євангельське читання. Диякон Роман буде нести своє служіння у клірі вищезгаданого соборного храму.

Після прочитання денного євангельського уривку, владика Іонафан звернув увагу парафіян на слова Господа Ісуса Христа, який зцілив біснуватого, котрого не могли зцілити його учні – апостоли. На здивоване запитання апостолів, «чому ми не могли вигнати з нього, нечистого духа, щоб його зцілити? — Господь відповів: «… цей рід не може вийти інакше, як від молитви та посту».

Відсутність посту у апостолів пояснюється словами Самого Господа: «І сказав їм Ісус: Чи можуть засмучуватися сини чертога шлюбного, поки з ними наречений? Але прийдуть дні, коли забереться у них наречений, і тоді будуть постити» (Мф. 9:15).

Блаженний Феофілакт Болгарський тлумачно перефразує слова Спасителя так: «Цей час, коли Я з Моїми учнями – це час радості, а не посту. А ось, коли наречений церковний (- Христос) відніметься від апостолів, то такі будуть постити».

Владика Іонафан зауважив, що проповідуючи, апостоли, за дорученням Господа і Бога Ісуса Христа, покладали руки на хворих і вони зцілювалися. Але благодатну силу зцілювати біснуватих, одержимих злим духом, апостоли отримали від Господа після Вознесіння Спасителя до Отця Небесного і сходження на них вогненних язиків повноти благодаті Духа Святого в день П’ятидесятниці, коли народилася перша Церква Божа.  

Після вищезгаданих євангельських подій звершення апостолами Христовими молитви у поєднанні з постом було настільки великим, що, за Писанням, навіть тінь святого апостола Петра зціляла.

Архипастир нагадав парафіянам вчення блаженного Іоанна Ліствичника про силу Ісусової молитви, яка оновлює людину до такої досконалості, що її розум досягає споглядання світловидної, нетварної Божественної благодаті, що виливається з невидимої і недоступної сутності Божої.  

«Споглядай Горішнє і твій розум стане небом», — вчать святі подвижники благочестя. Та не кожен має наставника і час йти шляхом соглядання Божества і не всі можуть пройти по ступені духовних ліствиці Іоанна Ліствичника.  

Але православним християнам треба пам’ятати, що саме молитовне прикликання імені Господа Ісуса Христа може своєчасно вигнати з розуму людини перші ознаки впадання в гріх — якісь неусвідомлені думки (прилоги) і появу передгріховних образів (фантазій). Часта молитва Ісусова і піст дієво позбавляють людину від лукавих спокус впасти у гріх. Тому, владика порадив придбати собі малі чотки і завжди читати подумки спасительну для душі молитву Ісусову. Бо, як учить Слово Боже (Дії 2:19), «кожний, хто призове Ім’я Господнє, спасеться», — підсумував владика Іонафан.

(Довідка. Досягнення такої досконалості можливе монахам-самітникам шляхом системного вимовлення т.зв. молитви Ісусової, згідно ступенів її засвоєння. Практикували цю розумну (мисленну) молитву ченці святої гори Афон, за що їх прозвали афонітами, тобто безмовниками, оскільки вних починали творити молитву розум і серце, без вимови її вустами.