Митрополит Іонафан. Міра справедливості земного життя людини — моральне вчення Христа
— Ваше Високопреосвященство, благословіть!
Настав 2024 рік Нової Християнської Ери, із яким дозвольте вас привітати із найкращими побажаннями!
30 січня 2024 Нового року вам виповниться повних 75 років, насичених щасливими та сумними подіями земного існування, і з цього приводу я Вас заздалегідь вітаю.
Але є ще одна знакова подія: непередбачене провидіння Боже дарувало вам великий дар — стати першим із гонимих світською владою ієрархів УПЦ, неправомірно засудженим міським вінницьким судом на 5 років позбавлення волі. Ви справді стали безкровним свідком Христової Істини, перебуваючи під домашнім арештом до вінницького апеляційного суду. За стародавніми християнськими уявленнями Ви, шановний владико, удостоїлися парадоксальної честі — стали першим в’язнем совісті в «постмайданній» Україні. З цього приводу також осмілюся вас вітати.
Спостерігаючи Вас зі сторони, читаючи Ваші заяви, доводиться визнати, що Ви, як православний християнин, як архієрей, є досить мужньою особистістю: вашою терплячістю та вірністю архієрейській присязі Ви надаєте гідний приклад своїм священикам, монашествуючим та мирянам. Будучи вигнаними зі своїх храмів, вони служать в своїх капличках, в приватних будинках, в наметах, будівельних вагончиках, та навіть під відкритим небом взимку, поруч із своїми опечатаними владою храмами.
Ви підносите свій голос над буйними вражаючими хвилями життєвого моря, і його чують вірні стада Христового, які йдуть за вами!
Як ви, владико, оцінюєте те, що відбувається з Вами і навколо Вас? Що допомагає Вам смиренно йти шляхом сповідництва, не зраджуючи свою Церкву, не лицемірити, як Іуда, але виявляти спокійний, і навіть радісний дух віри своїй православній пастві?
— Дякую вам за привітання з Новим 2024 роком від Різдва Христового! Дякую вам за усвоєння мені вищого сповідницького ступеня служіння істині Божій і благодатній Церкві Христовій!
Коли мене питають про роки життя, я без жартів додаю ще 9 місяців перебування в утробі матері, нагадуючи співрозмовникам про Божий священний і недоторканий дар життя з самого зачаття людського плода.
Я — звичайна людина, з недоліками тілесними і душевними. Але всевідучий Бог обрав і підняв мене, недостойного і убогого, на місце єпископа Своєї Церкви і дарував мені деякі таланти для служіння Йому і Народу Божому на південно-західних межах Святої Русі.
Господь всемогутній поставив мене першим намісником Святої Успенської Києво-Печерської Лаври, колиски монашества і літопису на Русі, після повернення її Церкві з тривалого безбожного вавилонського полону до дати 1000-річчя Хрещення Русі.
Пам’ятаю, коли колишній Патріарший екзарх України, митрополит Філарет Денисенко, оголосив мені про майбутній послух бути намісником Лаври, всередині мене все затряслось і закричало: не гідний! І тільки обіт послуху утримав мої вуста в смиренному мовчанні.
Пізніше, коли виникла загроза філаретівського розколу в УПЦ, я зрозумів для чого Господь обрав мене: для служіння єдності Його Святої Церкви на Святій Русі, в земному Лаврському уділі Божої Матері.
ПІсля дарування Архієрейським Собором РПЦ українському Патріаршому екзархату внутрішньої автономії, на мене було покладено послух керуючого справами УПЦ, в поєднанні із служінням в ряді єпархій УПЦ. Моя остання єпархія — Тульчинська, духовенство якої фактично розділилося щодо питання цифрових кодів. Після багаторічного замирення всіх кліриків, Блаженніший Митрополит Володимир (Сабодан) нагородив мене орденом і публічно назвав мене миротворцем.
Україна здобула незалежність, за яку голосував народ, включаючи і мене. У Москві кипіли події навколо ГКЧП, на вулицях та площах стояли танки. Було створено СНД. Мінялися Президенти України. Пройшли драматичні події київського Майдану. Політики та Константинополь створили ПЦУ, яку досі не визнають багато Помісних Церков. Політики визначили своєю метою силою загнати в ПЦУ всю нашу канонічну УПЦ, з завданням її повної ліквідації. Канонічна УПЦ була оголошена «іноземним агентом», а її Ієрархія — посібниками РФ. Розпочалися масові обшуки в єпархіях УПЦ із підкиданням слідчими СБУ політичних листівок та компромату в комп’ютери архієреїв.
Першою публічною політичною жертвою в СБУ визначили мене, тульчинського архієрея, митрополита Іонафана (Єлецьких), уродженця Воронезької області Росії, ніби одногрупника Глави РПЦ, який постійно перебуває на зв’язку з генералом ФСБ, власником маєтків і ненависником України і всього українського. В ЗМІ почалася пропагандистська атака проти мене за ініціативою керівника СБУ.
Голова СБУ до суду публічно назвав мене державним злочинцем, порушивши презумпцію невинуватості.
Його вінницькі підлеглі, ігноруючи очевидні докази адвокатів моєї невинуватості, підтвердили наклепи свого начальника. Вінницький прокурор легко прогнувся, не помітивши службовий колективний підлог слідчих та співробітників СБУ. Вінницький міський суддя, не змигнувши оком, прикрив вкиди та підлоги службовців СБУ неправедним і суворим обвинувальним вироком митрополиту Іонафану.
Заявляв і заявляю: я не скоював злочинів, в яких мене було завідомо фальшиво і не професійно звинувачено!
Вважаю що ці кричущі акти є компрометуючою плямою на судовій системі, демонстрацією відсутності верховенства права в Україні, аморальним тиском на мене і на моїх колег — архієреїв УПЦ, підозрюваних або звинувачених за численними статтями Кримінального кодексу України.
Фальшиве слідство СБУ та неправедний судовий вирок розбили в прах мою дитячу довіру до гілок влади, до органів досудового розслідування та до судової системи України!
Звертаюся до пана Президента України: призначте в Вінницю спеціальну комісію для вивчення зловживань у моїй сфабрикованій «справі», нехай її члени вичистять до блиску вінницьких слідчих, прокурорські та судові «Авгієві конюшні»!
Бо спалахнули гнівні протести Глав і Ієрархів Православних і зарубіжних Церков, міжнародних правозахисних форумів і організацій, відомих іноземних адвокатів з світовими іменами.
Сам Святійший Синод УПЦ визнав докази вини архієреїв УПЦ сумнівними, тобто недостовірними.
Доводиться показувати у ЗМІ викривальне відео обшуку із підкиданням листівок у моє тимчасове місце проживання у м. Бершадь, яке чомусь зникло із обвинувачення вінницького обласного прокурора.
Чому цей епізод зник із прокурорського звинувачення?
Адже, таким незаконним діянням штучно обмежено моє право і моя свобода на захист моєї невинуватості, як людини!
А об’єктивність вінницького первинного судочинства зазнала значної шкоди!!
Настоюю, щоб працівник СБУ, — виконавець підкидання сумнозвісних листівок в гостьову кімнату мого бершадського житла, — був ідентифікований і допитаний:
а) хто і коли дав йому, співробітнику СБУ, завдання вчинити незаконне підкидання політичних листівок під час обшуку в Бершаді?
б) ким особисто і як було скоєно підкидання трьох файлів політичних кольорових листівок, у вже вилучений після обшуку слідчими СБУ, робочий комп’ютер?
Сподіваюся, що 22 січня 2024 Нового року Вінницький апеляційний суд буде ідеальним за складом членів і максимально об’єктивним за суттю і буквою судочинства.
Соломон, син царя Давида, благав Господа: «Навчи мене, Боже, так проводити мої дні, щоб набути мені серце мудре!».
Навчи і нас, Господи, набувати і ніколи не втрачати мудрості серця у всі дні життя нашого!
Пам’ятаймо: міро праведності земного життя людини — моральне вчення Христове.
Іонафан,
смиренний митрополит Тульчинський і Брацлавський,
в’язень совісті.
Митрополит Ионафан. Мерило праведности земной жизни человека — нравственное учение Христово
— Ваше Всокопреосвященство, благословите!
Наступил 2024 год Новой Христианской Эры, с которым позвольте Вас поздравить с наилучшими пожеланиями!
30 января 2024 Нового года Вы достигнете полноты 75-ти лет жизни, насыщенной счастливыми и печальными событиями земного бытия, с чем заранее Вас поздравляю.
Но есть ещё одно знаковое событие: неисповедимое Провидение Божие преподало Вам великий дар — стать первым из гонимых светской властью иерархов УПЦ, неправедно осужденным городским винницким судом на 5 лет лишения свободы. Вы воистину стали бескровным свидетелем Христовой Истины, находясь под домашним арестом до винницкого апелляционного суда. По древним христианским представлениям, Вы, уважаемый владыка, удостоились парадоксальной чести — стали первым узником совести в «постмайданной» Украине. С чем я также Вас осмелюсь приветствовать.
Наблюдая Вас со стороны, читая Ваши заявления, приходится признать, что Вы, как православный христианин, как архиерей, довольно мужественная личность: своим долготерпением и верностью архиерейской присяге Вы подаёте достойный пример своим священникам, монашествующим и мирянам. Будучи изгнанными из своих храмов, они служат в своих часовнях, в домовладениях, в палатках, строительных вагончиках, и даже под открытым небом зимой, около своих опечатанных властью храмов.
Вы возвышаете свой голос над бушующими враждебными волнами житейского моря, и его слышат верные стада Христова и следуют за Вами!
Как Вы, владыка оцениваете происходящее с Вами и вокруг Вас?
Что помогает Вам смиренно идти путём исповедничества, не предавать свою Церковь, не лицемерить, яко Иуда, но являть спокойный, и даже радостный дух веры, своей православной пастве?
— Благодарю Вас за поздравление с 2024 Новолетием от Рождества Христова! Благодарю Вас за усвоение мне высочайшей исповеднической степени служения истине Божией и благодатной Церкви Христовой!
Когда меня спрашивают о годах жизни, я без юмора прибавляю и 9 месяцев пребывания во утробе матери, напоминая собеседникам о Божием священном и неприкосновенном даре жизни с самого зачатия человеческого плода.
Я — человек обычный, с немощами телесными и душевными. Но всеведущий Бог предизбрал и возвел меня, недостойного и убогого, на седалище епископа Своей Церкви и даровал мне некие таланты для служения Ему и Народу Божию в юго-западных пределах Святой Руси.
Господь вседержитель поставил меня первым наместником Святой Успенской Киево-Печерской Лавры, колыбели монашества и летописания на Руси, по возвращении её Церкви из долгого безбожного вавилонского пленения к дате 1000-летия Крещения Руси.
Помню, когда бывший Патриарший экзарх Украины, митрополит Филарет Денисенко объявил мне о предстоящем послушании быть наместником Лавры, во мне внутри всё содрогнулось и воскликнуло: не достоин! И только обет послушания удержал мои уста в смиренном молчании.
Позднее, когда возникла угроза филаретовского раскола в УПЦ, я понял для чего Господь избрал меня: для служения единству Его Святой Церкви на Святой Руси, в земном Лаврском уделе Божией Матери.
По даровании Архиерейским Собором РПЦ украинскому Патриаршему экзархату внутренней автономии, мне было поручено послушание управляющего делами УПЦ, в сочетании со служением в ряде епархий УПЦ. Последняя моя епархия — Тульчинская, духовенство которой де-факто разделилось по вопросу цифровых кодов. По многолетнем замирении всех клириков, Блаженнейший Митрополит Владимир (Сабодан) наградил меня орденом и публично назвал меня миротворцем.
Украина обрела нейтральную независимость, за которую голосовал народ, в том числе и я. В Москве клокотали события вокруг ГКЧП, на улицах и площадях стояли танки. Было образовано СНГ. Менялись Президенты Украины. Прошли драматические события киевского Майдана. Политики и Константинополь образовали ПЦУ, которую доныне не признают многие Поместные Церкви. Политики определили своей целью силой загнать в ПЦУ всю нашу каноническую УПЦ, с задачей её полной ликвидации. Каноническая УПЦ была объявлена «иноагентом», а её Иерархия — пособниками РФ. Начались массовые обыски в епархиях УПЦ с вбросами следователями СБУ политических листовок и компромата в компьютеры архиереев.
Первой публичной политической жертвой в СБУ наметили меня, тульчинского архиерея, митрополита Ионафана (Елецких), уроженца Воронежской области России, якобы одногруппника Главы РПЦ, постоянно находящегося на связи с генералом ФСБ, владельца особняков и ненавистника Украины и всего украинского. В СМИ началась пропагандистская атака против меня с подачи главы СБУ.
Глава СБУ до суда публично назвал меня государственным преступником, нарушив презумпцию невиновности.
Его винницкие подчинённые, проигнорировав явные доказательства адвокатов моей невиновности, подтвердили наветы своего шефа. Винницкий прокурор услужливо прогнулся, не заметив служебный коллективный подлог следователей и сотрудников СБУ. Винницкий городской судья, не моргнув, покрыл вбросы и подлоги служащих СБУ неправедным и суровым обвинительным приговором митрополиту Ионафану.
Заявлял и заявляю: я не совершал преступлений, в которых был заведомо фальшиво и не профессионально обвинен!
Считаю эти вопиющие к Небу акты, компрометирующим пятном на судебную систему, демонстрацией отсутствия верховенства права в Украине, аморальным давлением на меня и на моих коллег — архиереев УПЦ, подозреваемых или обвиняемых по ряду статей уголовного кодекса Украины.
Увы! Фальшивое следствие СБУ и неправедный судебный приговор разбили в прах моё детское доверие к ветвям власти, к органам дознания и к судебной системе Украины!
Обращаюсь к пану Президенту Украины: назначьте в Винницу специальную комиссию для изучения злоупотреблений в моём сфабрикованном «деле», пусть её члены зачистят до блеска винницкие следственные, прокурорские и судебные «Авгиевы конюшни»!
Ибо вспыхнули гневные протесты Глав и Иерархов Православных и инославных Церквей, международных правозащитных форумов и организаций, известных иноземных адвокатов с мировыми именами.
Сам Священный Синод УПЦ признал доказательства вины архиереев УПЦ сомнительными, то есть недостоверными.
Приходится показывать в СМИ обличающие видео обыска со вбросом листовок в моё временное место проживания в г. Бершадь, и которое почему-то напрочь исчезло из обвинения винницкого областного прокурора.
Почему этот эпизод исчез из прокурорского обвинения?
Ведь, таким незаконным деянием были искусственно ограничены моё право и моя свобода на защиту моей невиновности, как человека!
А объективность винницкого первичного судопроизводства потерпела большой искусственный ущерб!
Настаиваю, чтобы работник СБУ, — исполнитель вброса пресловутых листовок в гостевую комнату моего бершадского жилища, — был идентифицирован и допрошен:
а) кто и когда дал ему, сотруднику СБУ, задание совершить незаконный вброс политических листовок во время обыска в Бершади?
б) кто поименно, и как был совершён вброс трёх файлов политических цветных листовок, в уже изъятый после обыска следователями СБУ, рабочий компьютер?
Надеюсь, что 22 января 2024 Нового года Винницкий апелляционный суд будет идеальным по составу членов, и максимально объективным по сути и букве судопроизводства.
Соломон, сын царя Давида, просил Господа: «Научи меня, Боже, так исчислять дни мои, чтобы приобрести мне сердце мудрое!».
Научи и нас, Господи, приобретать и никогда не терять мудрость сердца все дни жизни нашей!
Помним: мерило праведности земной жизни человека — нравственное учение Христово.
Іонафан,
смиренный митрополит Тульчинский и Брацлавский,
узник совести.
